ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКИХ ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ

Сучасні підходи до лікування доброякісних та передпухлинних захворювань шийки матки

В.К. Кондратюк, Н.О. Ємець, Н.Є. Горбань, А. О. Калюта, Н.Д. Коблош

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» (м. Київ, Україна)

Ключові слова: доброякісні і передпухлинні за­хворювання шийки матки, цервікальна інтра- епітеліальна неоплазіялегкого ступеня (CIN I), кріодеструкція, радіохвильовий метод, Вагікаль

Резюме. Обстежено 120 жінок з доброякісною та перед- пухлинною патологією шийки матки. Для діагностики і вибору оптимального методу лікування застосовували загальноклінічне обстеження, цитологічне, бактеріос- копічне, бактеріологічне дослідження, розширену коль- поскопію, метод полімеразної ланцюгової реакції, уль­тразвукове дослідження органів малого таза. Доведена ефективність лікування доброякісних і передпухлинних захворювань шийки матки радіохвильовим методом та кріодеструкцією із застосуванняму післяопераційному періоді вагінальних супозиторіїв Вагікаль.

Вступ

У структурі гінекологічних захворювань одне з провідних місць займають доброякісні та передракові захворювання шийки матки [1, 2]. Своєчасне виявлення та ефективне ліку­вання патологічних процесів шийки матки є профілактикою раку шийки матки [1, 3].

На сьогодні запропоновані різні методи лікування патології шийки матки: хімічні ко­агулянти, діатермохірургія, радіохвильове і лазерне випромінювання, кріодеструкція, ар- гоноплазменна коагуляція, хірургічний метод [1, 4]. Під час вибору методу лікування вра­ховують результати кольпоскопії, ступінь ви- раженості морфологічних змін, вік пацієнтки, стан репродуктивної функції, наявність попе­редніх втручань на шийці матки, локалізацію патологічного процесу, супутні захворюван­ня [2, 5].

Кожний запронований метод має переваги і недоліки, певний відсоток рецидивів після лікування та вимагає індивідуального підхо­ду до застосування [4, 5]. У лікуванні добро­якісних та передракових захворювань шийки матки на тлі інфекційного запалення необхід­ним є застосування сучасних методів, направ­лених на санацію інфекційного запалення та ліквідацію патологічного вогнища. У даному аспекті перспективним є широке застосуван­ня в гінекологічній практиці методів радіох­вильової хірургії [5, 6].

До теперішнього часу не розроблено чіт­ких критеріїв оцінки значення сучасних мето­дів лікування доброякісних та передракових захворювань шийки матки, чітко не визначе­но показання й протипокази до застосуван­ня кріо-, радіолікування, недостатньо про­аналізовано віддалені результати терапії та їх вплив на менструальну і репродуктивну функції.

Мета дослідження — вивчити ефектив­ність кріодеструкції та радіолікування із за­стосуванням у післяопераційному періоді вагінальних супозиторіїв Вагікаль у терапії доброякісних і передракових захворювань шийки матки.

Матеріал і методи

Нами запропоновано комплексний метод лікування доброякісних і передракових захво­рювань шийки матки, який включає кріоде- струкцію або радіохвильову хірургію з наступ­ним застосуванням вагінальних супозиторіїв Вагікаль у післяопераційному періоді.

Обстежено 120 пацієнток з патологі­єю шийки матки віком від 25 до 43 років (33,5+0,8). Всім пацієнткам проведено загаль­ний та гінекологічний огляд, загально-клі­нічне обстеження, розширену кольпоскопію, цитологічне, бактеріоскопічне та бактеріоло­гічне дослідження, діагностику хламідійної, мікоплазменної, уреаплазменної, герпетичної та папіломавірусної інфекцій методом полі­меразної ланцюгової реакції (ПЛР) з типуван- ням вірусу папіломи людини (ВПЛ). Обсте­женим жінкам виконана трансабдомінальна і трансвагінальна ехографія органів малого таза за стандартною методикою.

При проведенні розширеного кольпоскопічного дослідження ектопію циліндрично­го епітелія шийки матки було діагностовано у 40 (33,3%) пацієнток, хронічний цервіцит з метаплазією — у ЗО (25,0%), лейкоплакію — у 20 (16,7%), цервікальна інтраепітеліальна неоплазія легкого ступеня (CIN І) визнача­лась у ЗО (25,0%) обстежених. У 48 (40,0 %) жінок спостерігалось поєднання двох і більше захворювань шийки матки, найчастіше — хро­нічного цервіциту з ектопією та лейкоплакією шийки матки. Пацієнткам з аномальною коль- поскопічною картиною для підтвердження ді­агнозу та виключення раку шийки матки перед лікуванням виконували біопсію шийки матки з наступним гістологічним дослідженням.

З метою передопераційної підготовки пе­ред проведенням втручання на шийці матки з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження призначали антибактеріальну, протизапальну терапію за загальноприйня­тими схемами. Для відновлення нормального мікробіоценозу піхви і шийки матки пацієнт­кам, у яких, за даними ПЛР, виявлена вірус­на інфекція, було призначено протизапальну імунотерапію.

З урахуванням призначеної терапії обсте­жених розподілено на 2 групи: І групу склали 60 пацієнток, у яких для лікування було за­стосовано кріодеструкцію; в II групу увійшли 60 обстежених, яким було проведено радіохі- рургічне лікування. Кріодеструкція виконана апаратом «Криотон-3». Радіохірургічне ліку­вання здійснювали апаратом «Фотек ЕА 141».

У післяопераційному періоді пацієнткам двох груп призначали вагінальні супозито­рії Вагікаль (по 1 супозиторію двічі на добу протягом 7—10 днів). Вагікаль — препарат на основі Calendula officinalis (календула лікар­ська), яка містить флавоноїди, сапоніни, ка­ротиноїди, тритерпенові спирти. Даний склад забезпечує протизапальний ефект, стимулює репаративні процеси, пришвидшує процес грануляції та епітелізації, діє фунгістатич- но та цитотоксично. Препарат також чинить захисну, антибіотичну та імуностимулюючу дію, що є необхідним у лікуванні жінок з па­тологією шийки матки.

Ефективність лікування оцінювали в най­ближчі (через 10 тижнів) та віддалені (через 6-12 місяців) терміни після лікування. Про­цес заживлення післяопераційної рани контр­олювали кольпоскопічним дослідженням з 21 доби післяопераційного періоду до повно­го заживлення. З метою виявлення рецидивів захворювання через 3, 6, 9 та 12 місяців також проводили кольпоскопічне дослідження.

Отримані результати оброблялися зі засто­суванням пакета прикладних програм для ста­тистичної обробки «Excel». Відмінності між порівнюваними величинами визнавалися ста­тистично достовірними при рівні значимості р <0,05 за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення

Під час первинного огляду пацієнтки ви­сували скарги на виділення зі статевих шля­хів (44,2%), свербіж в ділянці піхви (22,5%), біль внизу живота (6,7%). З приводу патоло­гії шийки матки 53 (44,2%) пацієнтки в ми­нулому отримували лікування різними ме­тодами: консервативна терапія проводилась 34 (64,1%) жінкам, діатермоелектрокоагу- ляція — 5 (9,4%), кріодеструкція — 8 (15,1%) та лазерне лікування 6 (11,3 %) обстеженим. Тривалість захворювання становила в серед­ньому 5,2±1,3 роки.

Вік початку статевого життя у обстежених жінок складав 16+0,5 років. Аналіз репродук­тивної функції показав, що пологи в анам­незі були у 51 (42,5%) жінки. У 24 (20,0%) хворих пологи перебігали з ускладненнями, найчастіше з розривами шийки матки і стінок піхви. З перенесених гінекологічних захво­рювань пацієнтки відзначали вагініти різної етіології — 39 (32,5%) жінок, хронічні запаль­ні захворювання додатків матки — 44 (36,7%), порушення менструального циклу відмічали 29 (24,2%) обстежених.

Під час ультразвукового дослідження органів малого тазау 113 (94,2%) пацієнток шийка мат­ки була звичайних розмірів, у 7 (5,8%) — збіль­шена. У товщі шийки матки та в ділянці зовніш­нього вічка у 41 (34,2%) жінки візуалізувались кісти екзоцервіксу у вигляді гіпо- або анехоген- них включень округлої форми діаметром 0,2­0,5 см. Ретенційні кісти у всіх пацієнток з гі­пертрофічною деформацією шийки матки мали вигляд великих (діаметр 0,8-2,5 см), неправиль­ної форми утворень екзоцервіксу з потовщеною капсулою та дорзальним підсиленням сигналу під час УЗ-сканування. Слизова оболонка ендо- цервіксу у 114 (95,0%) обстежених була тонкою (0,2-0,3 см) і рівною.

Методом ПЛР виявлено ВПЛ у 38 (31,7%) пацієнток, мікоплазми — у 32 (26,7%), уреа- плазми і хламідії — у 27 (22,5%). ВПЛ високо­го онкогенного ризику (типи 16-й, 18-й, 31-й і 33-й) зустрічався у 10,0% випадків.

Бактеріоскопічне дослідження мазків вміс­ту піхви і цервікального каналу у 104 (86,7%) пацієнток виявило 3-ю і 4-у ступені чистоти піхви. За даними бактеріологічного дослі­дження вагінального вмісту і виділень ший­ки матки найчастіше висівали Staphylococcus epidermidis (54,2%), Streptococcus epidermidis (28,3%), Staphylococcus aureus (23,3%).

Під час огляду за допомогою дзеркал у 40 (33,3%) пацієнток виявлено ектопію ци­ліндричного епітелія розміром від 0,5 до 3-4 см. У 20 (16,7%) жінок діагностована лейкоплакія у вигляді ніжного потовщен­ня багатошарового плоского епітелія шийки матки, яка не виступала над рівнем слизової оболонки. Хронічний цервіцит з метаплазією спостерігався у ЗО (25,0%) жінок. У 6 (5,0%) обстежених діагностовано гіпертрофію і де­формацію шийки матки. Ретенційні кисти ви­явлено у всіх обстежених з гіпертрофічною деформацією шийки матки та у 20 з 40 хворих з ектопією шийки матки.

Під час кольпоскопії (простої та розши­реної) у пацієнток з ектопією шийки матки виявлено ділянки циліндричного епітелія з нормальною зоною трансформації на по­верхні екзоцервіксу у вигляді гроноподібних утворень, які біліють після обробки розчином оцтової кислоти. Ознаки запалення шийки матки (гіперемія зовнішнього вічка з гнійни­ми виділеннями, нерівномірне забарвлення слизової оболонки під час проби Шиллєра) відзначалось у 35 (29,2%) хворих.

У 20 (16,7%) пацієнток діагностована лей­коплакія у вигляді йоднегативної зони, яка чітко проявлялась після обробки розчином Люголя, розмірами від точкових бляшок на зоні трансформації до обширних нашарувань, які займали всю поверхню шийки матки. У всіх випадках діагноз лейкоплакії надалі під­тверджено гістологічно. Оцтово-білий епіте­лій візуалізувався у 45 (37,5%) хворих. Ати­пова васкуляризація епітелія діагностовано у 22 (18,3%) обстежених, яка за даними гісто­логічного дослідження була зумовлена наяв­ністю ознак лейкоплакії (17), запального ура­ження епітелія (5).

Під час цитологічного дослідження церві- кальних мазків у 20 (16,7%) пацієнток пато­логічних змін виявлено не було, у 70 (58,3%) жінок в цитограмі відзначались клітини бага­тошарового плоского і залозистого епітеліїв з дистрофічними змінами, у 18,3 % випадків виявлено CIN І, у 6,7% випадків — CIN II. Ци­тологічні ознаки вірусного ураження (каріо- пікноз, каріорексис, двоядерність, збільшення ядерно-цитоплазматичного відношення) ви­явлено у 12 (31,6 %) пацієнток з позитивною реакцією на вірусну інфекцію методом ПЛР.

Кріодеструкцію шийки матки здійснюва­ли в межах патологічного вогнища із захо­пленням 0,5 см цервікального каналу протя­гом 2—3 хвилин. Післяопераційний період у більшості випадків перебігав без ускладнень. Висока ефективність комплексного застосу­вання кріодеструкції та супозиторіїв Вагі- каль відмічена у пацієнток з ектопією цилін­дричного епітелію шийки матки — 85,0% (17 з 20 хворих). У хворих з лейкоплакією шийки матки ефективність склала 70,0% (7 з 10 жі­нок), при хронічному цервіциті позитивний ефект відмічався у 66,7% (10 з 15 обстежених), при наявності ретенційних кіст — у 46,1% (6 з 13 пацієнток). Неповна епітелізація спосте­рігалась у 15,0% (3 з 20 хворих) жінок з ви­раженою ектопією циліндричного епітелію шийки матки, яка займала весь екзоцервікс. Ефективність комплексного застосування крі­одеструкції та препарату Вагікаль у пацієн­ток з CIN І склала 80,0% (12 з 15 обстежених).

Коагуляція рідким азотом мала негативний результат у 30,0% (3 з 10 пацієнток) при лей­коплакії шийки матки великих розмірів, яка поєднувалась з атиповою васкуляризацією епітелія, у 53,9% (7 з 13 пацієнток) при на­явності ретенційних кіст, у 33,3% (5 з 15 жі­нок) випадків при хронічному цервіциті та у 20,0% (3 з 15 пацієнток) з CIN І також не було відмічено позитивного ефекту. Це може бути зумовлено недостатньою глибиною кріоне- крозу по периферії вогнища внаслідок непо­вного контакту аплікатора зі сферичною по­верхнею шийки матки. Всім пацієнткам при неефективності кріодеструкції через 1 місяць рекомендовано радіолікування (з позитивним результатом).

Аналіз динамічного спостереження паці­єнток з ефективним лікуванням шийки матки методом кріодеструкції та препаратом Ва­гікаль показав, що через 6-12 місяців після терапії рецидив ектопії циліндричного епіте­лію шийки матки виявлено у 2 (10,0%) жінок, лейкоплакії — у 1 (10,0%) жінки, ретенційних кіст — у 1 (7,7%) жінки, CIN І — у 2 (13,3%) пацієнток. Згідно даних бактеріологічного, бактеріоскопічного, ПЛР і цитологічного до­сліджень, у цих хворих виявлено ознаки ге­нітальної реінфекції. Після проведення курсу протизапальної терапії всім пацієнткам вико­нано радіолікування, після чого було досяг­нуто позитивного ефекту.

Результати наших досліджень виявили високу ефективність комплексного застосу­вання радіолікування та супозиторіїв Вагі- каль при ектопії — у 95,0% (19 з 20 хворих) випадках, лейкоплакії — у 90,0% (9 з 10 паці­єнток), деформації, гіпертрофії шийки матки і ретенційних кістах — у 92,3% (12 з 13 жі­нок), при хронічному цервіциті — у 93,3% (14 з 15 обстежених), при CIN 1-у 93,3 % (14 з 15 жінок). Інтраопераційних ускладнень від­значено не було. Після радіохірургічного впли­ву спостерігалось загоєння рани під фібри- новою плівкою, яка відходила на 9—15 добу. Повна епітелізація рани спостерігалась на 30­40 добу. Кровотечі з зони впливу після відтор­гнення струпа нами не відмічено.

Відсутність ефекту радіоконізації спо­стерігалось у 8,0% (5 з 60 пацієнток) випад­ках, коли мала місце виражена деформація і гіпертрофія шийки матки в поєднанні з ек- тропіоном і ретенційними кістами, ектопія циліндричного епітелію шийки матки з лей­коплакією значних розмірів. Всім пацієнткам при відсутності ефекту від радіолікування була рекомендована повторна радіоконізація, позитивний результат після проведення якої відмічався при наступному обстеженні жінок.

Аналіз віддалених результатів у 60 паці­єнток, яким проведено ефективне радіоліку­вання з наступним застосуванням препарату Вагікаль, виявив рецидив захворювання у 1 (5,0%) жінки з ектопією циліндричного епітелію шийки матки та у 1 (6,7%) жінки з CIN І. Причиною рецидивів патології шийки матки була генітальна реінфекція (гарднере- льоз, хламідіоз). Після проведення антибак­теріальної і протизапальної терапії всім паці­єнткам з рецидивами захворювання виконана повторна радіоконізація, що надалі мало по­зитивний результат.

Висновки

Таким чином, проведені дослідження свід­чать про високу ефективність застосування вагінальних супозиторіїв Вагікаль у після­операційному періоді після кріодеструкції та радіохвильового методу лікування доброякіс­них і передпухлинних захворювань шийки матки.

Розроблена комплексна система діагнос­тичних та лікувальних заходів дозволяє змен­шити частоту ускладень і рецидивів патоло­гічних процесів шийки матки, прискорити терміни епітелізації післяопераційної рани, а отже, підвищити ефективність лікування до­броякісних та передпухлинних захворювань шийки матки.

Література

  1. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы (клинические лекции): под ред. В.Н. Прилепской. — [4-е изд.] — М.: МЕДпресс-информ, 2005. — 432 с.
  2. Щербіна I. М. Диференційовані підходи до лікування ектопій шийки матки / І.М. Щербіна // Вісн. наук, досліджень. Тернопіль. — 2002. — № 2 (26). — С. 138-140.
  3. Роговская С.И. Физиохирургические методы диагностики и лечения патологии шейки матки / С.И. Роговская, Т.В. Лопатина, А.О. Оламова // Жіночий лікар. — 2010. — № 4. — С. 48-52.
  4. Дамиров М.М. Радиоволновая технология в лечении патологи шейки матки: пособие для врачей / Дамиров М.М. — М., 2010. — 10 с.
  5. Зароченцева Н.В. Возможности применения радиохирургического метода у беременных с полипами цервикального канала / Н.В. Зароченцева, В.И. Краснопольский, О.Ф. Серова // Профилактика рака шей­ки матки: взгляд в будуще: междунар. практ. конф., 2008 г.: м-лы конф. — М., 2008. — С. 48-49.
  6. Применение широкополосной радиоволновой хирургии в амбулаторной гинекологии: пособ. для врачей / [Обоскалова Т.А., Глухов Е.Ю., Кононов Ю.В., Шевченко В.В.]. — Екатеренбург: изд-во «Фотек», 2007. — 28 с.

Информация на сайте предназначена для профессиональной деятельности фармацевтических и медицинских работников. Официальный сайт компании ООО "ЕВРОЛЕК". Все права защищены, 2013-2014.

Укоротить ссылку
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

ЕВРОЛЕК, ОООall.biz