Щодо питання профілактики загострення запальних процесів органів малого тазу після хірургічного переривання вагітності | ЕВРОЛЕК
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКИХ ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ

Щодо питання профілактики загострення запальних процесів органів малого тазу після хірургічного переривання вагітності

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Показниками загальносоціального благополуччя країни є стан здоров’я населення, який відображує рівень і характер соціаль-
но-економічного розвитку держави. А стан здоров’я жінок – матерів і дітей, рівень таких демографічних показників, як народжуваність, дитяча і материнська смертність є барометром соціально-економічного розвитку країни. Найважливішою передумовою для сприятливої динаміки цих показників є стабільність стану репродуктивного здоров’я, які необхідно розглядати як базис демографічних перспектив України.
Дані статистичних звітів, відібрані в науковій літературі, свідчать про критичний стан репродуктивного здоров’я, які характеризуються:

— постійним погіршенням здоров’я вагітних, що зумовлює високий рівень материнської і дитячої смертності в порівнянні з економічно розвиненими країнами;
— зростанням хронічних захворювань у дітей і підлітків;
— значним рівнем загальних репродуктивних втрат, особливо у зв’язку з материнською і дитячою смертністю;
— значною кількістю абортів, які все ще є основним методом регулювання народжуваності, а також зростанням питомої ваги абортів у першовагітних і жінок юного віку;
— зростанням ІПСШ [1, 2].
Крім того, доведена украй несприятлива дія на загальний стан здоров’я жінки і її репродуктивну систему штучного переривання вагітності, що є однією з основних причин гінекологічної захворюваності і подальшого порушення генеративної функції.
Серед причин, що ведуть до переривання вагітності лежить ризикована репродуктивна поведінка, яка характеризується наступними рисами: низький рівень сексуальної культури (98,6% підлітків вважають рівень статевого виховання недостатнім); дошлюбні статеві зв’язки (91% сексуально-активних підлітків мають дошлюбні зв’язки, а 95% опитаних підлітків вважають їх допустимими); ранній статевий дебют (середній вік – 15,5 років, до 16 років 69% сексуально-активних підлітків мали досвід статевих стосунків); зміна статевих партнерів (у 68% підлітків); невикористання контрацептивних засобів; регулювання народжуваності за допомогою аборту (66% вагітностей закінчується абортом); пізнє звертання для переривання вагітності; матеріальні труднощі (38% мають низький дохід, 30% не
мають власного доходу) [1,3,4].
Динаміка зниження кількості переривань непланованої вагітності в Україні, представлена на рисунку, свідчить про значне зниження кількості абортів за час виконання трьох державних програм, починаючи з 1995 року, більш ніж в 3 рази, як в абсолютних, так і у відносних цифрах. Проте, ці показники залишаються вищими, ніж показники в Європейських розвинених країнах. Щороку в світі проводиться 53 млн. абортів. Питома вага абортів в структурі материнської смертності складає 18,5–21,3%. За даними соціологів, 50% всіх вагітностей – неплановані, 25% – небажані. Профілактика незапланованої вагітності, як головний аспект збереження репродуктивного здоров’я населення, є приорітетною в глобальній стратегії ВООЗ. Ускладнення після аборту мають місце у кожної третьої жінки. Частота ранніх, відстрочених і віддалених ускладнень після аборту коливається в межах від 16% до 52%. При цьому пізні ускладнення (10–35%) значно
перевищують ранні (5–18%) [7].
Питання про наявність факторів ризику виникнення ускладнень, проведення попереджувальних заходів при штучному перериванні вагітності недостатньо освітлені й потребують уточнень. Літературні дані свідчать про те, що профілактика ранніх та пізніх ускладнень зводить до мінімуму негативний вплив переривання вагітності на здоров`я жінок, в тому числі на анатомо-функціональний стан репродуктивної системи.

  ab

 

Річ у тому, що як показали наші попередні дослідження і роботи інших авторів штучний аборт супроводжується гормональним дисбалансом, порушенням співвідношення естрадіолу до прогестерону і лютеїнізуючого гормону до прогестерону, підвищенням рівня пролактіну і вторинним імунодефіцитом, що характеризується: підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів на тлі зниження показників натуральних кілерів, Т-хелперов і Т- супресорів, що веде до розвитку порушень в органах-мішенях репродуктивної системи. Імунодефіцит створює фон для розвитку інфекційно – запальних захворювань. Порушення репродуктивного здоров’я після аборту супроводжується зростанням числа ускладнень вагітності (64%) і пологів (74,1%) [1-3,6].

Мета дослідження: зменшити ризикзагострення хронічних запальних процесів органів малого тазу у пацієнток після хірургічного переривання вагітності.

Матеріали та методи

Нами проведено дослідження по веденню жінок після хірургічного переривання непланованої вагітності за наявності хронічних запальних процесів органів малого тазу. Під нашим спостереженням знаходилось 60 жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу в анамнезі, які після консультування обрали хірургічний метод переривання вагітності. Всім пацієнткам проводили загальноклінічні дослідження згідно до протоколів, що включали загальні аналізи крові та сечі, бімануальне, ультразвукове обстеження, бактеріальне дослідження вагінального секрету, а також обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом методами ПЛР і ІФА до хірургічного переривання вагітності, на 7-й день і через 1 міс. після операції. Основну групу обстежених склали 30 жінок, яким відразу після хірургічного переривання вагітності для профілактики призначалися антимікробні, фунгіцидні та при необхідності утеротонічні препарати у поєднанні з препаратом «Біострепта» («ВІОМЕD», «Польша»).

Лікарська форма «Біострепти» – ректальні свічки, в яких дозастрептокинази складає 15 тис. МО, а стрептодорнази – 1250 МО (два активні компоненти: профермент стрептокиназа і фермент стрептодорназа в оптимальних дозуваннях, враховуючи спосіб доставки препарату до вогнища запалення в організмі жін-ки). Ці дози є оптимальними, оскільки не надають системної дії. «Біострепта» надає переважно місцеву розсмоктувальну, протизапальну, анальгезуючу, антитромботичну дію із створенням максимальних концентрацій речовини, що діє у вогнищі запалення. У всьому світі ректальний спосіб введення препарату визнаний найбільш безпечним в плані мінімізації ризику алергічних ускладнень. Саме ректальний спосіб введення забезпечує максимальну ефективність компонентів «Біострепти» для лікування захворювань жіночої репродуктивної сфери. Окрім терапії запальних захворювань препарат продемонстрував ефективність при фолікулярних кістах яєчників, першій трубній вагітності із збереженням маткової труби після проведення органозберігаючого оперативного втручання, що дозволяє жінці протягом першого року знову завагітніти. Цей факт представляє особливий інтерес і вимагає подальшого вивчення. Вживання «Біострепти» при синдромі хронічного тазового болю і підтвердженої злукової хвороби дозволяє досягти  як в комплексній, так і в монотерапії високих показників ефективності зниження болю (як денного, так і нічного).

Контрольну групу склали 30 пацієнток після хірургічного переривання вагітність, яким проводилася традиційна профілактична антимікробна, фунгіцидна та при необхідності утеротонічна терапія. Статистична обробка одержаних матеріалів проводилася методами варіаційної статистики на EOM/BM/PS/AT.

Результати та їх обговорення Серед обстежених 30 вагітних основної  групи середній вік склав 27,6±0,3 років. У групі порівняння (n=30) по віковому складу
пацієнтки достовірно не відрізнялися від основної групи – 28,1±0,5 років (р>0,5). Средній вік менархе склав 12,8±0,3 років у основній і 13,1±0,2 років у групі порівняння (р>0,5). Менструації були помірними в обох групах у 87-88% жінок, і у 75% – безболісними. Всі пацієнтки мали гінекологічні та ендокринологічні захворювання в анамнезі. З контрацептивних засобів особливою популярністю користувався презерватив в 30% в основній і у 22% пацієнток в групі порівняння, причому 56,5% в І групі і 58% в ІІ групі не використали контрацепцію взагалі. Термін вагітності:  9,2±0,4 тиж. у основній групі, 9,4±0,1 тиж. – в
групі контролю. Дані мікробіологічного дослідження у спостережуваних жінок до переривання вагітності представлені в таблиці

1. Дані таблиці 1 свідчать, що частота виділення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів з порожнини матки у пацієнток основної і контрольної групи до переривання вагітності суттєво не відрізнялися. Пацієнтки обох груп були обстежені на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом (табл. 2). Аналіз одержаних даних показує, що в основній групі частіше виявлялися трихомонадна, міко-, уреоплазмена та ВПЛ інфекції, а в контрольній групі
хламідійна та герпес вірусна інфекції. Але дані обох груп суттєво не відрізнялися. Всім пацієнткам на 5-й день після операції проводили ультразвукове дослідження органів малого тазу. При цьому у пацієнток основної і контрольної груп визначали розширення порожнини матки (РПМ). Воно склало в основній групі 8,06±0,95 мм, в контрольній групі – 8,54±0,85 мм (р>0,05). В той же час, у пацієнток основної групи відмічена достовірна відмінність РПМ у першо- і повторновагітних. РПМ у повторновагітних склало 11,1±0,3 мм, у першовагітних – 6,0±0,5 мм (р<0,05). Також відмічена достовірна відмінність величини РПМ у жінок, що народжували і не народжували: в тих, що народжували – 9,7±1,1 мм; у пацієнток, що не народжували, – 7,7±1,2 мм (р<0,05).
Всім хворим після хірургічного переривання вагітності проводили антимікробну терапію (зофлокс (400мг) + метронідазол + флюзак) протягом 7 днів, а також утерото-нічну терапію (окситоцин або метилерго-метрин) протягом 5 днів.  Призначення препарату «Біострепта» в  основній групі 1 раз на день після операції протягом 7-10 днів (у стаціонарі, потім амбулаторно) вплинуло на зниження частоти виділення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів з порожнини матки майже в 3 рази в порівнянні з контрольною групою, в якій даний препарат не застосовувався (табл. 3).
У основній групі у 25 пацієнток була виявлена вірусна інфекція, через місяць після вживання в комплексі лікування препарату «Біострепта» вірусна інфекція при обстеженні методом ПЛР виявлена лише у 5 пацієнток, тоді як в контрольній групі наявність вірусної інфекції констатована у 16 пацієнток.

Таблиця 1. Результати бактеріоскопічного і бактеріологічного дослідження  пацієнток до переривання вагітності

tab1

Таблиця 2. Частота виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом у обстежених пацієнток до переривання вагітності

tab2

Таблиця 3. Дані мікробіологічного дослідження вмісту цервікального каналу на 7-й день після переривання вагітності

tab3

До і після переривання вагітності було проведене двоетапне післяабортне консультування, за результатами якого жінками були обрані контрацептиви (10% вирішили користуватися кільцем «НоваРінг»).

Висновки
Таким чином, при комплексній терапії з включенням препарату «Біострепта» після хірургічного переривання вагітності швидше і краще відбувається інволюція матки (особливо у першовагітних і жінок, що не народжували), знижується частота виявлення бактеріально-вірусних інфекцій і ризик загострення запальних захворювань органів малого тазу. Клінічно підтверджено, що комплексне лікування з препаратом «Біострепта» покращує кровообіг і мікроциркуляцію у
вогнищі запалення і наводить до збільшення в ньому концентрації лікарських препаратів. Вживання «Біострепти» є патогенетично обгрунтованим для попередження виникнення запальних процесів органів малого тазу після хірургічного аборту. Проте проблема лікування загострення хронічних запальних процесів органів малого тазу після хірургічного аборту залишається як і раніше актуальною, необхідний пошук нових методів їх лікування і профілактики. Застосування препарату «Біострепта» дає можливість зберегти репродуктивне здоров’я жінок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Медико-демографічні та соціально-демографічні аспекти штучного аборту/[Венцківський Б.М., Веропотвелян П.М., Лунгол В.М., Веропотвелян М.П.] // Вісник
асоціації акушерів-гінекологів України. – 2000. — № 2. – С. 11-14.
2. Додон І.Е. Індивідуалізація показань до різних методів переривання вагітності в ранніх термінах / І.Е. Додон, С.І. Жук, О.О. Белов // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – 2002. – Т. 2, № 6. – С.44-46.
3. Квашенко В.П. К вопросу о сохранении репродуктивного здоровья при прерывании нежелательной и непланируемой беременности / В.П. Квашенко, С.А. Айкашев // Здоровье женщины. – 2010. — № 4. – С.24-28.
4. Квашенко В.П. Репродуктивне здоров’я жінок та профілактика його порушень в межах планування сім’ї: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. мед. наук / Квашенко Валентина Павлівна. – Донецьк, 2002. – 39 с.
5. Синчихин С.П. Аборт в аспекте сохранения репродуктивной функции женщины. / С.П. Синчихин // Астраханский медицинский журнал. – 2007. — № 1. – С. 1-3.
6. Алгоритм організації медичної допомоги жінкам після аборту / [Слабкий Г.О., Камінський В.В., Жилка Н.Я. та ін.] // Інформаційний лист МОЗ України. – К., 2005.
7. Сенчук А.Я. Современные аспекты контрацепции. / А.Я. Cенчук, Б.М. Венцковский [Практическое руководство]. – К.: ТМК, 2001. – 212 с.
8. Чайка В.К. Основные пути профилактики прерывания непланированной беременности в ранних сроках и коррекция осложнений/В.К. Чайка, В.П. Квашенко //Здоровье женщины. – 2006. – Т. 28, № 4. – С. 166-170.

Ключові слова: хірургічне переривання вагітності, профілактика, лікування загострення запальних процесів, «Біострепта»

Информация на сайте предназначена для профессиональной деятельности фармацевтических и медицинских работников. Официальный сайт компании ООО "ЕВРОЛЕК". Все права защищены, 2013-2014.

Укоротить ссылку
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

ЕВРОЛЕК, ОООall.biz