ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКИХ ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ

Роль застосування пероральних крапель « Кроха D3» у профілактиці розвитку дисплазії кульшових суглобів

portret-stati-kroha

О.А. Данилов, В.Ф. Рибальченко, М.О. Талько

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ

Мета роботи — визначити ефективність пероральних крапель «Кроха D3» на основі ультразвукового скринінгу в лікуванні і профілактиці дисплазії кульшових суглобів (КС) та рахіту в дітей групи ризику порушень формування КС.

Матеріали та методи. У статті представлено аналіз результатів дослідження 30 немовлят (15 хлопчиків та 15 дівчаток) віком від 4 міс, котрих зараховано до групи ризику із порушеннями формування КС (за даними ультразвукового дослідження (УЗД)) і батьки яких зверталися по допомогу в консультативну поліклініку при ДМКЛ № 1 з вересня 2014 р. Усім дітям виконували УЗД з метою визначення ступеня зрілості КС. Спостереження в динаміці тривало 2 міс з контрольним оглядом щомісяця. 30 дітей розділили на дві рівноцінні групи по 15 осіб за тактикою консервативного лікування. У контрольній групі призначали на період спостереження масаж нижніх кінцівок, електрофорез на проекцію КС, парафінові аплікації, ванночки з морською сіллю. У досліджуваній групі цю схему доповнили цілеспрямованим застосуванням пероральних крапель «Кроха D3» у дозі 1000 МО (4 краплі) на добу.

Результати та обговорення. Під час першого обстеження КС у двох групах немовлят за методикою R. Graf діагностовано затримку розвитку суглобів у 28 (93 %) дітей, дисплазію — у 2 (6 %) хворих. Ядро окостеніння (ЯО) відсутнє у пацієнтів старше 4 міс — 22 (73 %) випадки з 30. Слід зазначити, що у разі відсутності ЯО в дітей віком старше 4 міс виявлено клінічні ознаки рахіту в 12 (54 %) хворих. Після курсу лікування протягом 1 міс отримано достовірні ознаки виникнення ЯО в досліджуваній групі в 11 (73 %) дітей з 15, у контрольній — у 6 (40 %) з 15. У досліджуваній групі після 2 міс лікування приріст площі ЯО становив (12,0 ± 1,5) мм2, у контрольній — (4,8 ± 0,6) мм2, тобто помітне достовірне збільшення розміру ЯО порівняно з контрольною групою (р < 0,05). Водночас у контрольній групі у 4 дітей виявлено відсутність центрів окостеніння, у 2 із них також ознаки розвитку дисплазії. Також визначено, що окостеніння головок стегон у дівчаток відбувається на 1—1,5 міс швидше, ніж у хлопчиків. У досліджуваній групі зменшилася вираженість клінічних виявів рахіту. Алергічних реакцій не було.

Висновки. Доведено ефективність пероральних крапель «Кроха D3» у лікуванні порушень формування КС і виявів рахіту, у профілактиці розвитку дисплазії КС у дозі 1000 МО (4 каплі) на добу для немовлят віком від 4 міс.

Ключові слова: порушення формування кульшових суглобів, дисплазія кульшових суглобів, пероральні краплі «Кроха D3».

Дисплазія кульшових суглобів (ДКС) і вроджений вивих стегна належать до найпоширеніших видів вродженої патології опорно-рухового апарату (7—25 % випадків на 100 новонароджених) [10]. На першому році життя дитини цю патологію не завжди виявляють клінічно. У зв’язку з цим у практиці дитячих ортопедів-травматологів досить часто виникає питання необхідності підтвердження або заперечення порушень формування кульшових суглобів (ПФКС) (ДКС, вродженого вивиху стегна) у немовлят [7, 13].
Клінічні симптоми не завжди дають змогу правильно визначити діагноз, але вони допомагають виокремити групи ризику розвитку ПФКС [9]. Дуже часто ПФКС поєднується з рахітом — одним з основних чинників, котрі зумовлюють затримку розвитку ядер окостеніння (ЯО). Тому у групі ризику ПФКС обов’язково слід виконувати ультразвукове дослідження (УЗД). Золотий стандарт для визначення ступеня зрілості кульшових суглобів (КС) —  це методика УЗД за R. Graf [3, 4, 6], яка дає змогу оцінити динаміку осифікації КС за терміном виникнення ЯО [2]. Дослідивши основні патофізіологічні механізми, можна сказати, що в основі розвитку як рахіту, так і ПФКС лежить порушення фосфорно-кальцієвого обміну дитини. Ключова проблема цього — недостатнє споживання жінками в період вагітності і загальний дефіцит мікроелементів і вітамінів, особливо вітаміну D3, та недостатнє надходження їх із харчуванням новонародженого, що призводить до гіповітамінозу і як наслідок — до патологічних змін у дитини.

Вітамін D3 (холекальциферол) відіграє дуже важливу роль у фосфорно-кальцієвому обміні, оскільки впливає на процес гастроінтестинального всмоктування кальцію, фосфатів, реабсорбції їх у нирках і мінералізації кісток. Грудне молоко здорової жінки містить повний набір необхідних вітамінів, за винятком вітаміну D3, вміст якого дуже незначний. Тривале вигодовування грудним молоком на тлі пізнього введення прикорму (7—8 міс і пізніше), також недостатня кількість сонячних ванн не дають змогу уникнути в дитини розвитку гіповітамінозу, зокрема дефіциту вітаміну D3, навіть у випадку дотримання матерями збалансованого харчування. Багатьма європейськими фахівцями підраховано, що навіть у випадку збалансованого і різноманітного раціону помічено дефіцит серед більшості вітамінів на 20—30 % [8]. Тому для успішної профілактики і лікування вітамін-D дефіцитних станів і існують препарати вітаміну D. Останнє дослідження, проведене Ю.І. Торошкіною і співавт. (2008), показало, що більш гідрофільні (менш ліпофільні) хімічні модифікації вітаміну D володіють зниженою біологічною активністю (принаймні з погляду енергетики взаємодії з рецептором вітаміну D) [5, 11]. Імовірно, гідрофільні форми вітаміну призводять до несприятливих змін молекулярної енергетики рецептора, що зумовлює нижчу енергію зв’язування. Більш ліпофільні (більш жиророзчинні) форми вітаміну мають вищу спорідненість з рецептором вітаміну D порівняно з менш ліпофільними. У зв’язку з цим сьогодні ліпофільну форму вітаміну D на багато ширше застосовують для профілактики вітамін-D дефіцитних станів.

Мета роботи — визначити ефективність пероральних крапель «Кроха D3» на основі ультразвукового скринінгу в лікуванні і профілактиці дисплазії кульшових суглобів (КС) та рахіту в дітей групи ризику порушень формування КС.

Матеріали та методи

У статті представлено аналіз результатів дослідження 30 немовлят (15 хлопчиків та 15 дівчаток) віком від 4 міс, котрих зараховано до групи ризику із порушеннями формування КС (за даними ультразвукового дослідження (УЗД)), і батьки яких зверталися по допомогу в консультативну поліклініку при ДМКЛ № 1з вересня 2014 р. Середній вік пацієнтів становив 6,4 міс. У дослідження залучено доношених дітей без вираженої супутньої патології, у яких під час огляду виявлено такі симптоми, як: обмеження відведення стегна(он), асиметрія сідничних складок, порушення ротації стегна, підвищення м’язового тонусу в нижніх кінцівках. Також з анамнезу з’ясовано наявність патології КС у близьких родичів. Усім дітям виконували УЗД з метою визначення ступеня зрілості КС. Спостереження в динаміці тривало 2 міс з контрольним оглядом щомісяця. Дослідження проводили за допомогою ультразвукового апарата з лінійним датчиком 7,5 мГц. Використовували стандартну методику R. Graf. Вимірювали діаметр ЯО в різних площинах і розраховували площу для кожного діаметра, потім брали середнє арифметичне площі у групі. У разі відсутності ЯО площу приймали за 0. Таку ж оцінку проводили через 1 і 2 міс. Відзначали зміну середнього значення площі ЯО КС по групах. Для проведення розрахунків використовували програму ВіоStat 2008.

30 дітей розділили на дві рівноцінні групи по 15 осіб за тактикою консервативного лікування. У контрольній групі призначали на період спостереження масаж нижніх кінцівок, електрофорез із розчином хлориду кальцію і бішофітом на проекцію КС, парафінові аплікації, ванночки з морською сіллю, у двох випадках — носіння стремен Павлика. У досліджуваній групі цю схему доповнили цілеспрямованим застосуванням пероральних крапель «Кроха D3» у дозі 1000 МО (4 краплі) на добу. Садити, ставити на ніжки дітей в обох групах заборонялося. Вибір пероральних крапель «Кроха D3» зумовлений тим, що він являє собою жиророзчинну форму вітаміну D3 і має більшу спорідненість з однойменними рецепторами порівняно з менш ліпофільними і водорозчинними формами. Також цей масляний розчин не містить консервантів, емульгаторів, барвників і штучних добавок, а запатентований ковпачок-дозатор дає змогу зручно і точно підібрати необхідне дозування (1 крапля = 250 МО).

kroha-ststi-ris1 kroha-ststi-ris2
Рис. 1. УЗД КС дитини з досліджуваної групи віком 4 міс без ЯО Рис. 2. УЗД КС дитини з досліджуваної групи віком 6 міс з ознаками виникнення ЯО (позначено стрілками)

Результати та обговорення

kroha-ststi-ris3
Рис. 3. Динаміка появи ядер окостеніння
кульшових суглобів

Під час першого обстеження КС у двох групах немовлят за методикою R. Graf діагностовано затримку розвитку суглобів у 28 (93 %) дітей, дисплазію — у 2 (6 %) хворих. При цьому слід зазначити, що всіх дітей направлено на обстеження як групу ризику й у всіх немовлят були клінічні ознаки ПФКС. Так, ЯО відсутні у пацієнтів старше 4 міс — 22 (73 %) випадки з 30 (рис. 1). При цьому серед них у 12 (54 %) хворих помічено клінічні ознаки рахіту. Серед клінічних виявів найчастіше траплялися: вегетативні зміни (підвищена пітливість, підвищення збудливості, поганий сон, надмірна лякливість) — у 73 % пацієнтів, облисіння на потилиці — у 53 %, деформація кісток черепа — у 43 %.

Після курсу лікування протягом 1 міс отримано достовірні ознаки виникнення ЯО в досліджуваній групі в 11 (73 %) дітей з 15, у контрольній — у 6 (40 %) з 15. У досліджуваній групі після 2 міс лікування приріст площі ЯО становив (12,0 ± ± 1,5) мм2, у контрольній — (4,8 ± 0,6) мм2, тобто помітне достовірне збільшення розміру ЯО порівняно з контрольною групою (р < 0,05) (рис. 2). Водночас у контрольній групі у 4 дітей виявлено відсутність центрів окостеніння, з них ознаки розвитку ДКС — у 2 хворих. Загальну динаміку розвитку ядер окостеніння можна відстежити на рис. 3.

У досліджуваній групі зменшилася вираженість клінічних виявів рахіту. Алергічних реакцій на препарат не було. У контрольній групі у двох випадках із вираженими ознаками ДКС і з високим ризиком розвитку підвивиху суглобу призначено стремена Павлика. Також у цій групі помічено відсутність вираженої регресії виявів рахіту. Крім того, було визначено, що окостеніння головок стегнових кісток у дівчаток відбувається на 1—1,5 міс швидше, ніж у хлопчиків.

Висновки
У групі немовлят із порушеннями формування кульшових суглобів клінічні вияви рахіту були в 40 % випадків; за відсутності на сонограмі ядер окостеніння у дітей віком старше 4 міс виявлено клінічні ознаки рахіту в 54 % випадків.

У дітей групи ризику із порушеннями формування кульшових суглобів за умови відсутності ядер окостеніння кульшових суглобів та наявності ознак рахіту рекомендовано призначення вітаміну D3 в дозі 1000 МО на добу у комплексі з фізіотерапевтичними процедурами.

Пероральні краплі «Кроха D3» ефективні в лікуванні порушень формування кульшових суглобів, виявів рахіту та у профілактиці розвитку дисплазії кульшових суглобів, їх можна рекомендувати як засіб вибору в комплексній терапії.
Пероральні краплі «Кроха D3» можна призначати для постнатальної профілактики рахіту в дозі 500 МО, згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 9 від 10.01.2005 р.

Література

  1. Бащинский С.Е. Разработка клинических практических руководств с позиции доказательной медицины: учеб. пособие для врачей и организаторов здравоохранения.— М.: Медиа-сфера, 2004.— 135 с.
  2. Вовченко А.Я., Куценок Я.Б., Зинченко В.В. и др. Ультразвуковое исследование тазобедренного сустава у детей первых лет жизни как маркер формирования скелета // Проблемы остеологии.— 2003.— Т. 6, № 4.— С. 64.
  3. Граф Р., Фаркас П., Лерхер К. и др. Ультрасонография в диагностике и лечении дисплазии тазобедренного сустава у детей. Руководство по сонографии тазобедренного сустава.— Vilnius: med. diagnost. centras, 2001.— 42 c.
  4. Граф Р. Сонография тазобедренных суставов новорожденных. Диагностические и терапевтические аспекты: руководство / Пер. с нем. B.Д. Завадовской.— 5-е изд., перераб. и расш.— Томск: изд-во Том. ун-та, 2005.— 196 с.
  5. Громова О.А., Торшин И.Ю., Гупало Е.M. и др. Место витамина D в лечении рахита у детей // Педиатрия им. Г.Н. Сперанского.— 2008.— № 8.— С. 127—134.
  6. Джалилов А.П. Комплексная ультразвуковая диагностика патологии тазобедренного сустава у новорожденных // Ультразвуковая и функциональная диагностика.— 2005.— № 2.— С. 165.
  7. Ерофеев В.Н. Ранняя диагностика дисплазии тазобедренных суставов у детей первых месяцев жизни // Детская хирургия.— 2004.— № 2.— С. 46—48.
  8. Коровина Н.А., Подзолкова Н.М., Захарова И.Н. и др. Влияние витаминов и микроэлементов на состояние здоровья беременной женщины и плода // Лечащий врач.— 2004.— № 12.— С. 11—13.
  9. Куценок Я.Б., Рула Э.А., Мельник В.В. Врожденная дисплазия тазобедренного сустава, врожденные подвывих и вывих бедра.— К.: Здоров’я, 1992.— 182 с.
  10. В.Д. Макушин, Т.И. Менщикова, И.М. Данилова и др. Диагностические возможности метода ультрасонографии при выявлении дисплазии тазобедренных суставов у детей различных возрастных групп // Ортопедия, травматология и протезирование.— 2000.— № 2.— С. 123—124.
  11. Торшин И.Ю., Громова О.А. Физиологическая модель взаимосвязи витамина D3 с онкологическими заболеваниями и данные доказательной медицины // Трудный пациент.— 2009.— № 11.— С. 21—26.
  12. Dahlstrom H., Oberg L., Friberg S. Sonografy in congenital dislocation of the hip // Acta Orthop. Scand.— Vol. 57, N 5.—P. 402—406.
  13. Toennis D., Storch K., Ulbrich H. Results of newborn screening for CDH with and without sonography and correlation of risk factors // J. Pediatr. Ortop.— 1990.— P. 145—152.
  14. Zigelman D. Vitamins in «The Pocket Pediatrician». Main Street Books.— Doubleday: New York-Auckland, 1995.— P. 369—370.

Информация на сайте предназначена для профессиональной деятельности фармацевтических и медицинских работников. Официальный сайт компании ООО "ЕВРОЛЕК". Все права защищены, 2013-2014.

Укоротить ссылку
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

ЕВРОЛЕК, ОООall.biz