ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА ЕВРОПЕЙСКИХ ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ

Лікування та профілактика рецидивів пухлиноподібних уражень яєчників у жінок репродуктивного віку

Вовк І.Б, Кондратюк В.К., Горбань Н.Є, Ємець Н.О. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»

Вступ

Доброякісні пухлини та пухлиноподібні ураження яєчників складають 19–25% від усіх гінекологічних захворювань та займають друге місце серед новоутворень репродуктивної системи жінки. Пухлиноподібні ураження яєчників (ППУЯ) зумовлюють порушення генеративної та сексуальної функцій, хронічний тазовий біль; у навколишній тканині яєчника внаслідок стиснення, порушення кровообігу та трофіки виникають склеротичні зміни, що призводить до функціонального виснаження органа. Оперативні втручання на яєчниках призводять до втрати їх функціонального резерву і клінічно проявлятися гіпофункцією яєчників, ановуляцією та безпліддям [1, 2].

Фолікулярні кісти (ФК) та кісти жовтого тіла (КЖТ) складають 25-30% всіх пухлиноподібних уражень яєчників. Фолікулярні кісти розвиваються з граафових міхурців за механізмом накопичення рідини в кістозно-атрезуючому фолікулі, як наслідок порушення гіпоталамо-гіпофізарної регуляції та запального процесу. Патогенетичним механізмом виникнення кіст жовтого тіла є порушення кровообігу та лімфовідтоку в жовтому тілі, що призводить до накопичення рідини в його просвіті [3-5].

Функціональні порушення центральних і периферичних ланок системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники нерідко є наслідком запального процесу. Це підтверджується частим розвитком пухлиноподібних уражень яєчників на фоні високого індексу перенесених інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології в пубертаті, запальних захворювань геніталій, ускладнених пологів та абортів. Більше ніж у половині випадків формування персистуючих або рецидивуючих форм пухлиноподібних уражень яєчників відбувається на тлі злукового процесу та генітального ендометріозу [6, 7].

Консервативний напрямок ведення пацієнток з фолікулярними кістами та кістами жовтого тіла передбачає проведення протизапальної, противірусної терапії та корекції гормонального гомеостазу [4, 5]. Серед протизапальних засобів найважливіше місце займають антибактеріальні та противірусні препарати. Однак, їх клінічна ефективність може бути недостатньою, що зумовлено структурними змінами пошкодженої тканини та складністю підбору схем лікування. З метою оптимізації традиційної протизапальної та противірусної терапії, у теперішній час застосовуються ферменти, які забезпечують надійну регресію запалення внаслідок вираженого фібринолітичного ефекту.

Вплив даних засобів зумовлює розчинення мікротромбів та фібринових агрегатів у вогнищі запальної реакції, покращення кровопостачання, оксигенації, швидке усунення інфільтрації, набряку та клінічних проявів запалення, що попереджує розвиток злукового процесу [8].

На особливу увагу заслуговує препарат Біострепта, який містить білки з ферментною активністю — стрептокіназу та стрептодорназу. За наявності стрептокінази та стрептодорнази значно зростає концентрація фагоцитів, покращується їх рухливість, збільшується відсоток завершеного фагоцитозу, внаслідок чого прискорюється регрес кісти [9].

Мета дослідження — оцінити ефективність препарату Біострепта в комплексній терапії та профілактиці рецидивів фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла у жінок репродуктивного віку.

Матеріал і методи дослідження

Обстежено 62 пацієнтки репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників, а саме фолікулярними кістами (ФК) – 32 (51,6%) жінки та кістами жовтого тіла (КЖТ) – 30 (48,4%) жінок. Контрольну групу склали 30 гінекологічно та соматично здорових жінок.

При клінічному обстеженні пацієнток вивчали скарги, дані об’єктивного обстеження, соціально-економічного статусу, соматичного, акушерсько-гінекологічного, алергологічного та спадкового анамнезу. Проводили лабораторноінструментальні дослідження, обстеження на урогенітальні інфекції з використанням методу полімеразної ланцюгової реакції.

Ультразвукове дослідження здійснювали апаратами “Medison SA-9900” (Корея) та SIEMENS (Німеччина) за допомогою абдомінального та вагінального трансдьюсерів.

Вивчали вміст лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів, пролактину (ПРЛ), естрадіолу (Е2), прогестерону (П), тестостерону (Т), дегідроепіандростерону сульфату (ДЕА-с), 17α-гідроксипрогестерону (17-ОНП). Вміст гормонів у сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням стандартних тест-систем фірми «Equipar» (Iталія). Концентрацію 17-ОНП в крові досліджували радіоімунним методом із використанням відповідної тест-системи “Immunotech” (Чехія). Обстеження проводили в динаміці менструального циклу, а також до та після лікування. Після проведеного клініко-лабораторного обстеження та встановлення діагнозу пацієнткам за показами призначали комплексну протизапальну (антибактеріальну та/чи противірусну) терапію. Запропонований лікувальний комплекс для жінок з кістами яєчників полягав у додатковому до комплексної протизапальної терапії застосуванні препарату

Біострепта по 1 супозиторію на добу в пряму кишку протягом 10-14 днів.

Другим етапом лікування було призначення жінкам диференційованої гормональної корекції (препарати естроген-гестагенного ряду, прогестини).

Ефективність запропонованого курсу лікування із застосуванням препарату Біострепта оцінювали за клінічними, мікробіологічними, ендокринологічними та імунологічними параметрами. Враховували динаміку больового синдрому та інфільтративних змін в органах малого тазу. Переносимість препарату оцінювали на підставі частоти побічних ефектів терапії. Аналіз та обробку статистичних даних клінічних досліджень проведено з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP.

Результати досліджень та їх обговорення

Середній вік пацієнток з фолікулірними кістами та кістами жовтого тіла становив 27,1+3,5 років. Аналіз особливостей клінічного перебігу захворювання у обстежених жінок показав, що ниючий, здебільшого періодичний біль внизу живота непокоїв 19 (30,6%) пацієнток, порушення менструального циклу – 27 (43,5%), дисфункція тазових органів – 5 (8,1%). Таким чином, клінічні прояви були неспецифічними. У 54 (87,1%) жінок пухлиноподібні ураження яєчників перебігали на тлі запальних процесів геніталій, що вказує на їх роль в розвитку патології. Частка пацієнток з безплідністю складала 25,0% при ФК та 30,0% при КЖТ. За результатами ультразвукового моніторингу стану органів малого тазу у пацієнток з фолікулярними кістами яєчників встановлено округлу або овальну форму утворення, тонку стінку капсули, однорідну внутрішню структуру з високим рівнем звукопровідності (мал.1).

1

Мал. 1 Ехограма ФК, позаду ураження визначається ефект посилення ультразвуку

До ехографічних діагностичних критеріїв визначення тривалості існування ураження яєчника відносили співвідношення розміру утворення яєчника та здорової яєчникової тканини, структуру й товщину капсули. На ранніх етапах існування функціональні кісти візуалізувались в поверхневих відділах яєчників, мали невеликі розміри та незначну глибину пенетрації в яєчник. При прогресуванні процесу, збільшенні за розміром спостерігалось ущільнення капсули яєчникового ураження, менше диференціювалась ділянка незміненої яєчникової тканини.

Кісти жовтого тіла візуалізувались як однобічне ураження яєчника розмірами від 3 до 5 см., розміщене збоку матки, з товстою стінкою, наявністю високої звукопровідності.

Ехографічними відмінностями КЖТ від ФК були: щільна капсула товщиною від 2 до 5 мм та ехопозитивний порожнинний вміст (мал. 2, 3).

2

Мал. 2 Ехограма ППУЯ з товстою стінкою та вмістом з високим рівнем звукопровідності – КЖТ

3

Мал. 3 В порожнині ППУЯ візуалізуються щільні пристіночні ехокомпоненти – КЖТ з крововиливом.

Рівномірне периферичне розміщення судинних елементів та відносно висока резистентність кровотоку в яєчникових артеріях вказували на доброякісний характер патологічного процесу. Рівень маркера СА-125 в жодної з обстежених не перевищував фізіологічних показників та в середньому склав 15,2±1,3 од. (за нормативного показника до 35 од.).При вивченні особливостей мікробіоценозу в жінок з пухлино- подібними ураженнями яєчників зареєстровано високу частоту інфекційних агентів. Зокрема, хламідіоз виявлено у 21 (33,9%) випадків, мікоплазмоз – у 7 (11,3%), а уреаплазмоз – у 8 (12,9%). Кандидоз виявлявся у 15 (24,2%) обстежених, гарднерельоз – у 21 (33,9%). З найбільшою частотою до спектру виділеної з піхви мікрофлори входили коки (стафілокок епідермальний, стафілокок епідермальний з гемолізом, стафілокок золотистий). Частота їх висівання знаходилась в межах 17,7–24,2%.

Представники нормальної мікрофлори – лактобацили в значних концентраціях висівались у 35 (56,5%) пацієнток, але поряд з цим зареєстровано дефіцит кисломолочних бактерій – lg 3,9 КУО/мл та lg 3,6 КУО/мл проти lg 6,5 КУО/мл у здорових жінок (р<0,05). Визначення антигена ВПГ-2 показало його накопичення в слизовій оболонці шийки матки та епітелії піхви: серед жінок з ФК – у 40,6% та 43,8% випадків, у пацієнток з КЖТ – 30,0% та 40,0% випадків, відповідно (р<0,05). Дослідження гормонального гомеостазу жінок за наявності фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла виявили гормональний дисбаланс у всіх групах хворих. При цьому, спостерігалось порушення гіпофізарної ланки регуляції стероїдогенезу та гормональної функції яєчників. Концентрація пролактину в крові жінок з функціональними кістами яєчників не відрізнялась від показника жінок контрольної групи. Динаміка секреції естрадіолу певною мірою залежала від виду кісти. Так, у жінок з ФК крива секреції естрадіолу не відрізнялась від норми. У пацієнток з КЖТ пік секреції припадав на 7-й день циклу (0,61±0,17 нмоль/л) з подальшим зменшенням концентрації гормону в крові на 14- та 21-й дні циклу. Ці зміни репрезентували порушення дозрівання домінантного фолікула.

У жінок з ФК рівень прогестерону на 21-й день циклу збільшувався лише в 2,8 разів, а з КЖТ – в 3,5 разів порівняно з 14 днем циклу (у жінок контрольної групи в 6 разів).

Гіперандрогенія, як патогенетичний чинник у жінок з функціональними кістами яєчників, мала обмежений вплив і спостерігалась у 10 (31,3%) обстежених з ФК та у 8 (26,7%) – з КЖТ. Водночас, відсутність змін концентрації ДЕАС в сироватці крові щодо нормативних показників переконливо свідчила про яєчниковий генез гіперандрогенії у обстежених пацієнток. Запропонований комплекс терапії дав позитивний ефект (повний або частковий регрес ФК та КЖТ) у 44 (71,0%) хворих. Зменшення больового синдрому відзначено вже на 2-гу добу від початку лікування. За результатами комплексного лабораторного обстеження після лікування встановлено позитивну динаміку мікробіологічних показників у обстежених пацієнток яєчників, яка, в цілому, проявлялась зменшенням спектру виділеної умовно-патогенної мікрофлори. Хламідії, уреаплазми та мікоплазми після лікування не виявлялись. Відмічено зниження кількості позитивних проб виявлення антигену ВПГ-2 в зшкрібках з піхви з 41,9 до 14,5%, в зшкрібках з цервікального каналу – з 35,5 до 6,5% (р<0,05).

Після проведеного лікування результати гормонального моніторингу свідчили, що в ранній фолікуліновій фазі на 2-3-й день менструального циклу спостерігалась достовірне зниження концентрації ФСГ у жінок з ФК, однак, концентрація цього гормону перевищувала показники контрольної групи.

У пацієнток з КЖТ концентрації ФСГ майже не змінювались. Концентрації ЛГ на 2-3 день менструального циклу мали тенденцію до нормалізації у всіх групах жінок з функціональними кістами яєчників. На 7-й день менструального циклу концентрації гонадотропних гормонів дещо зменшувались.

Концентрації ФСГ та ЛГ на 14-й день менструального циклу у всіх групах після лікування відповідали показникам групи контролю.

У жінок з ФК показники секреції естрадіолу після лікування не відрізнялись від таких у здорових жінок. Концентрація ДЕАС та 17-ОНП в процесі лікування залишалась досить стабільною, що в цілому репрезентувало відсутність гіперандрогенізації у обстежених жінок. Суттєвих змін концентрації 17-ОНП та коефіцієнта 17-ОНП/П у жінок з КЖТ в результаті консервативної терапії не спостерігалось. За усіма обстеженими пацієнтками з фолікулярними кістами та кістами жовтого тіла проводилося спостереження впродовж 6 місяців. Рецидиви функціональних кіст визначалися у 5 (8,1%) жінок: з них у 3 (4,8%) пацієнток через 4 місяці і у 2 (3,2%) – через 6 місяців, в усіх випадках на тлі загострення хронічних запальних захворювань геніталій. Таким чином, розроблений комплекс консервативної терапії функціональних кіст яєчників у жінок репродуктивного віку із застосуванням препарату Біострепта сприяє елімінації патогенних збудників, нормалізації показників гонадотропних і статевих гормонів, що за наявності адекватної рецепторної взаємодії ініціює та сприяє активному перебігу механізмів імунорегуляції, стабілізації ангіогенезу та реалізації процесів апоптозу патологічно змінених клітин. Застосування препарату Біострепта в схемі терапії та профілактики рецидивів фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла зменшує тривалість больового синдрому в 2,3 рази, терміни розсмоктування кісти в 2,1 рази, частоту рецидивів – в 4 рази у порівнянні з традиційним лікуванням. Препарат має добру переносимість та безпечний у застосуванні у жінок, які планують вагітність і бажають зберегти репродуктивну функцію.

Висновки

Фолікулярні кісти та кісти жовтого тіла яєчників займають чільне місце серед чинників негативного впливу на репродуктивне здоров’я жінки. У 87,1 % обстежених фолікулярні кісти та кісти жовтого тіла перебігають на тлі хронічних запальних процесів геніталій, що вказує на суттєвий зв’язок між інфікованістю патогенними збудниками та виникненням ППУЯ.

Клінічними особливостями фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла у жінок репродуктивного віку є безсимптомний перебіг захворювання та наявність неспецифічних ознак прояву патології. Перевагою консервативних методів ведення даного контингенту хворих є збереження у них фолікулярного резерву.

Рекомендується індивідуальна обґрунтована патогенетична терапія – на першому етапі проводиться комплексна протизапальна терапія на тлі імуномодуляторів, а також антимікотична, гепатопротекторна, десенсибілізуюча, ензимотерапія. На другому етапі лікування необхідним є перехід до гормональної терапії: у пацієнток з КЖТ з терапевтичною метою та профілактикою подальшого можливого рецидиву застосовувати прогестини з 16-го по 26-й день менструального циклу протягом 3–6 місяців; за наявності ФК протягом 3–6 місяців призначаються сучасні монофазні КОК (які містять не більше 30 мкг етинілестрадіолу).

Лікування та профілактика рецидивів фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла у жінок репродуктивного віку повинна бути спрямована на покращання кровопостачання органів малого тазу та нормалізацію обмінно-трофічних порушень. У даному аспекті позитивні результати отримано під час застосування препарату Біострепта. Перевагами даного препарату є високий профіль безпека/ефективність, поєднання фібринолітичної, протеолітичної та протизапальної дії, що сприяє зменшенню тривалості больового синдрому, термінів регресу кісти, частоти рецидивів.

Література

1. Кулаков В.И. Изменения репродуктивной системы и их коррекция у женщин с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников / Кулаков В.И., Гатаулина Р.Г., Сухих Г.Т. — М.: Триада X, 2005. — 254 с.

2. Вовк І.Б. Пухлиноподібні ураження яєчників у жінок репродуктивного віку: діагностика, лікування та профілактика рецидивування / І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, В.К. Кондратюк //

Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2007. – № 1. – С. 32–37.

3. Гатаулина Р. Г. Клиническая характеристика больных с нарушениями репродуктивной функции и доброкачественными новообразованиями яичников / Р. Г. Гатаулина // Журн. акушерства и женских болезней. – 2001. – № 4. – С. 38–42.

4. Роль генитальной инфекции в генезе кистозных образований яичников / В. И. Орлов, С. О. Дубровина, С. О. Зинкин [и др.] // Актуальные вопр. акушерства и гинекологии. – 2002. – Т. 1, вып. 1. – С. 95.

5. Clinical management of functional ovarian cysts: a prospective and randomized study / A.McKenna, C. Fabres, V. Alam [et al.] // Human Reproduction. — 2000. — Vol. 15 (12). — P. 2567-2569.

6. Дубровина С. О. Рецидивирующие кисты яичников: этиология, патогенез, профилактика и лечение / С. О. Дубровина // Пренатальная диагностика и беременность высокого риска : материалы Пленума Рос. ассоц. акушеров-гинекологов и Южно-Рос. форума. – Ростов н/Д, 2003. – С. 124–128.

 7. Серов В.Н. Доброкачественные опухоли и опухолевидные образования яичников/ Серов В.Н., Кудрявцева Л.И. – М.: Триада–Х, 2001. – 152 с.

 8. Леуш С.С. Оптимизация лечения воспалительных заболеваний половых органов и профилактика спаечного процесса у женщин репродуктивного возраста (методические рекомендации).- К. – 2010. – 32 с.

Резюме. Наведено результати дослідження ефективності препарату Біострепта у лікуванні та профілактиці рецидивів фолікулярних кіст та кіст жовтого тіла у жінок репродуктивного віку. Визначено, що застосування даного препарату в комплексній терапії позитивно впливає на динаміку перебігу захворювання,
зменшує тривалість больового синдрому, термінів регресу кісти та частоти рецидивів.

Ключові слова: фолікулярна кіста, кіста жовтого тіла, жінки репродуктивного віку, лікування, профілактика, Біострепта

Информация на сайте предназначена для профессиональной деятельности фармацевтических и медицинских работников. Официальный сайт компании ООО "ЕВРОЛЕК". Все права защищены, 2013-2014.

Укоротить ссылку
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

ЕВРОЛЕК, ОООall.biz